композиція

композиція
(лат. — поєднання)
Система побудови художніх творів, спрямована на отримання гармонійного сполучення різних частин, на досягнення цілісності і образної завершеності. На відміну від конструктивності жоден з елементів К. не можна замінити через його унікальність у сполученні з іншими. Внаслідок того, що К. існує стільки же, скільки творів мистецтва, її феномен надзвичайно важкий для аналізу, можна визначати лише деякі загальні принципи і закономірності. В процесі навчання, в учбовому процесі художніх академій термін К., як правило, вживається відносно компоновки, хоча між ними існує принципова відмінність. Подібна ситуація склалась і в архітектурній теорії, згідно якій існують вертикальна й горизонтальна К., за розпланувальним прийомом розрізняються — відкрита й закрита, замкнена, компактна й розчленована, а також:
композиція антитетична (грец. — протилежність) — парне зображення прикраси (лівої і правої) із додержанням дзеркальної симетрії.
композиція глибинно-просторова — сприйняття будівлі у глибині оточеного з боків простору.
композиція ракурсна — розрахована на сприйняття будівлі лише у ракурсі.
композиція об'ємна — визначається об'ємною побудовою загальної форми.
композиція об'ємно-просторова — характерна сполученням об'ємних форм з просторовими.
композиція просторова — їй притаманна наявність площин, що оточують простір, який домінує.
композиція фронтальна — розрахована на фронтальне сприйняття фасадної площини.
композиція центрична — спостерігається панування центральної осі, що визначає розпланувальне і об'ємне вирішення.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Полезное


Смотреть что такое "композиція" в других словарях:

  • композиція — I ї, ж. У древньому праві – грошове відшкодування потерпілому за нанесені йому тілесні ушкодження. II ї, ж. 1) тільки одн. Будова, структура, розташування та взаємний зв язок складових частин художнього твору, картини тощо. 2) Музичний твір. ||… …   Український тлумачний словник

  • композиційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • композиційно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • композиційно — Присл. до композиційний; з погляду композиції …   Український тлумачний словник

  • композиційний — а, е. Стос. до композиції …   Український тлумачний словник

  • композиційність — ності, ж. Абстр. ім. до композиційний …   Український тлумачний словник

  • композиція — [компози/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

  • композиція — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • композиція — згода …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • композиційний — [композиец’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»